Чи вміємо ми сваритися?
З дитинства нас вчили, що сваритися це недобре, але ж наше життя складається не тільки з радісних моментів. Ми всі різні переживаємо різні емоції та маємо різні принципи й виховання. Такі розбіжності часто призводять до сварок. Але чи треба так боятися з’ясовувати стосунки? Адже прихованні емоції з часом накопичуються та загрожують вилитися у великий конфлікт. Та якщо стосунки з’ясовані конструктивно й не образливо - це скоріше призведе до покращення відносин. У цій статті ми спробуємо розібратися як правильно сваритися. Але спочатку поглянемо, як це частіше відбувається.
Сварка як спосіб боротьби з партнером
Які ми можемо спостерігати сценарії сімейних сварок? Чому ми сваримось? Сварка як спосіб боротьби з партнером. Можемо виділити кілька ситуації:
- «Ти вчора або ти завжди». Коли сварка починається з малого та поступово нарощується. Згадуються моменти, які не стосуються стосунку до сварки, але провокують відчуття провини у партнера.
- «Заборонені прийоми». Використовується інтимна інформація, образа.
- «Твоя мати…робота, тощо». Коли ображається не сама людина, але те, що дороге партнеру.
- «Ти насправді відчуваєш…». Спроби пояснювати партнеру його емоції та відчуття.
- «От побачиш…». Коли у партнера формується відчуття незахищеності, тривоги загрози різними бідами.
- Приховування від партнера свого позитивного ставлення до нього, прив’язанності або матеріальних цінностей. Всього що могло б покращити життя партнера або задовольнити його.
- Завжди вимагати більшого, тобто знецінювати партнера.
- «Зрада». Не підтримувати та не захищати партнера у складній ситуації або навпаки, підтримувати агресію з боку інших до нього.
Або навпаки, партнер боїться та відмовляється йти на відкритий конфлікт, та це тільки поглиблює проблему.
- «Добре, я винен, вибач…» Партнер починає вибачатися, навіть не почувши претензію.
- «Я поганий» . Партнер визнає себе поганим, не почувши та не розібравшись у проблемі.
- Відмова сприймати серйозно конфлікт.
- «Втеча» - бажання уникнути конфронтації, наприклад – піти з дому, замовчати, лягти спати.
- Зробити вигляд що згоден з усіма претензіями, приховуючи власні переживання.
- Обіцяти та не виконувати.
Наразі, описані вище стратегії та ситуації є вкрай неконструктивними для стосунків, та призводять до подальшого загострення ситуації. Отже, спробуємо описати декілька правил, за якими, на думку психологів, конфлікти навпаки стають можливістю та поштовхом для розвитку, покращення й поглиблення стосунків. Вчимося сваритися!
- Вчимося говорити від власного імені. Тобто фраза повинна починатися з «Я», але не з «Ти».
- Для з’ясовування стосунків спеціально виділяється час та місце. Тобто, не варто сваритися коли запізнюєшся на роботу, стоячи у дверях квартири. Або коли поруч є сторонні люди.
- Чітко зазначити предмет конфлікту. Тобто, тільки одна тема за один конфлікт!
- Кожен з партнерів повністю висловлює свої й позитивні й негативні емоції, можливі спонтанні сплески, коректна критика, але не переходячи на особистість та образи.
- Кожен повторює аргументи партнера, щоб з’ясувати наскільки вірно інший його зрозумів.
- Важливий зворотній зв’язок.
- Кожен зазначає свої зони вразливості.
- Необхідно визначити наскільки партнер може поступитися своєю позицією.
- Давати тільки ті обіцянки, які можливо виконати.
- Визначаються дні перемир’я , коли будь – які сварки заборонені, та кожен з партнерів може насолоджуватися теплими стосунками, хорошим сексом тощо. Це дозволяє вдосконалювати мистецтво примирення та насолоджуватися його плодами.
Якщо використовувати надані рекомендації, партнери надалі стають більш готовими до конфліктів, адже подібні ситуації трапляються у житті. Адже якщо партнерам безпечно під час сварки, якщо ці ситуації не зачіпають особистість, не загрожують розірванням стосунків та насадженням відчуття провини та сорому, парадоксально, але тоді конфліктів стає менше. Вони стають менш жорсткими, коротшими за часом, проходять не так болісно та партнери виносять більше користі. У стосунках з’являється більше довіри та тепла.
До списку
