Ситуація в країні в останній рік далека від нормальної та звичайної. Іноді здається, що таким як раніше, життя вже не буде ніколи. Ми всі живемо в стані хронічного стресу, що підігрівається теленовинами і власними страхами. Як собі допомогти?
Події останнього часу в країні сильно змінили нас. Незалежно від позиції та активності. Бо так чи інакше, інформація постійно була навколо і навіть якщо людина не дивилася телевізор або не була активним користувачем соціальних мереж, все одно новини обговорювалися скрізь, куди б ми не потрапили. Починаючи з грудня 2013 року, країна живе в постійній напрузі і стресі. І наслідки цього є очевидними.
Психологічна травма - це шкода, завдана психічному здоров'ю людини в результаті сильного впливу несприятливих факторів середовища або впливу інших людей на її психіку.
Психологи в один голос погоджуються в тому, що вся Україна переживає величезну психологічну травму. І неважливо чи були люди учасниками подій, чи спостерігали за ними з телевізору. Численні дослідження вказують, що свідок травмуючих подій отримує психологічну травму не меншу (іноді навіть більшу) ніж сам учасник. Крім того, травма може бути одноразовою і сильною за впливом або ж багаторазовою і меншою за впливом, але за умови її накопичення наслідки будуть однаковими. Зазвичай, при травмі проявляються ті психологічні проблеми, які були у людини й раніше, але не давали про себе знати. Особливо це стосується тих почуттів, які є незмінними супутниками психологічної травми: страху, сорому, злості, провини. Наприклад, людина починає відчувати сором, що не була учасником подій і не допомагала, також що вижила. Або злість, що світ навколо так різко змінюється. Чи провину за загиблих. Тобто, психіка травмована подіями ззовні, але проявляють себе власні минулі психологічні проблеми людини. Ми реагуємо нібито то на події, але насправді реагуємо своїми «хворими» місцями, не прожитими емоційними травмами. Й чим більше було подібних ситуацій в минулому, тим гостріше буде реакція. Наслідки психологічної травми також можуть проявлятися зовсім в інших сферах. Найчастіше ми навіть не усвідомлюємо чому боїмося або сердимося. Раптом починаємо відчувати незрозумілий страх або паніку без видимих на то причин. Психотерапевти кажуть, що чим менше людина готова говорити про травму, тим вона є глибшою. Це незначним приводам надається величезне значення, а справжня причина тривоги замовчується.
Найчастіше реакція на стрес проявляється не під час подій а після них. Коли, здавалося б, найважче вже позаду. Стан людей в такий момент можна описати наступною метафорою: коли замерзлі кінцівки починають відігріватися, то стає дуже боляче. Це і спостерігають психотерапевти в наступних симптомах - несподівана паніка, зниження настрою і апетиту, депресивний стан, загострення проблем зі здоров'ям, сварки в родині, активізація різних страхів. Багато хто вперше відчуває так звану панічну атаку. Це дуже сильне переживання тривоги коли бракує повітря. З’являється сильне серцебиття, запаморочення, озноб, панічний страх збожеволіти або померти. Найчастіше це трапляється в метро або інших закритих просторах. У будь – якому випадку, це наслідки пережитих хвилювань. Взагалі реакція на події залежить від багатьох факторів. Насамперед від того, наскільки складним було життя у людини до подій, наскільки пережитими були власні психологічні травми (втрати), наскільки здорова людина фізично, наскільки задоволена своїм нинішнім життям, наскільки добре у неї в різних сферах життя - від роботи і кар'єри до сім'ї та сексу. Хтось досить легко переживає події, хтось ні. Але адаптивні можливості нашого організму, і зокрема психіки, часом вражають. Потрібно тільки вчиться слухати себе, допомагати і піклуватися про себе.
Якщо ви зіткнулися з панічними атаками, пам'ятайте, що ніхто не вмирає і не божеволіє від цього. Потрібно спробувати, що найменше, вирівняти дихання або переключити увагу на будь – що інше.
Важливо розуміти, що тривожитися і боятися в нинішніх умовах абсолютно нормально
1. Пам'ятайте, що багато з наших нинішніх реакцій викликані дією психологічної травми. Тому зробіть паузу й задумайтеся, чому виникла якась реакція, емоція, бажання. Й не поспішайте з діями і висновками.
2. Вчіться прислухатися до себе і піклуватися про себе. Шукайте ресурси на які можна спиратися. Визначте зону вашої відповідальності, те на що ви дійсно можете вплинути. Перш за все, це ваше тіло. Зараз особливо важливо піклуватися про здоров'я та тіло: достатньо спати, вчасно їсти, займатися фізичною активністю, стежити за станом здоров'ям, при потребі займатися сексом.
3. Упродовж теми ресурсів - наразі спостерігається підвищення інтересу до мистецтва чи спорту. Це бажання жити. Так психіка адаптується. В такому випадку ресурсом може стати будь що: спорт, хобі, курси, спілкування, медитація, подорож та інш.
4. Важливо вчиться дозувати новини та час перебування в соціальних мережах. Особливо шкідливий багаторазовий перегляд відео з насиллям. Таким чином, психіка повторно травмується.
5. Не забувайте, що інші люди навколо нас реагують подібним чином, і цілком можуть бути більш тривожними і агресивними ніж раніше. З цим пов'язані запеклі політичні суперечки, які можуть привести до розриву відносин.
6. Необхідно справлятися з нападами тривоги або паніки. Особливо, якщо у вас в родині є маленькі діти або літні люди. Тому що часто ваш стабільний спокійний стан допомагає вирівнювати емоційний стан інших людей. Для цього потрібно вчитися переключатися з думок, які тривожать. Робити це можливо за допомогою дихальних вправ, різних психотехнік, медитації, знову ж таки, фізичної активності, арт - терапії або мистецтва.
7. Дуже важливо зараз якомога частіше спілкуватися з близькими людьми і цінувати хороші, добрі стосунки.
8. Не бійтеся звертатися за допомогою до фахівців, якщо відчуваєте, що самостійно впоратися не в змозі.
Як вже йшлося раніше, зараз всі українці, так чи інакше, відчувають наслідки соціальної психотравмуючої ситуації. Багато хто з нас вже помітили за собою реакції або симптоми, яких не було раніше. Але чи варто лякатися? Все залежить від того, наскільки виражені ці реакції і наскільки вони заважають у повсякденному житті. Наприклад, якщо панічний напад трапився одного разу і ви з ним впоралися і при цьому паніка не поверталася, тоді все нормально. Якщо ж такі випадки трапляються періодично, а раніше їх не було, тоді це привід звертатися за допомогою. Але при цьому не варто приймати за депресію будь - який поганий настрій. Це може стосуватися різних проявів - психологічних чи фізичних. Варто уважно поставитися до таких симптомів як різке зниження або підвищення ваги, безсоння, безпричинна тривога або підвищена роздратованність, тривалий час знижений настрій, важкі переживання. Також сновидіння які повторюються або травмуючі спогади. Часта плаксивість, погіршення стану здоров'я, відчуття крайньої безпорадності або постійної загрози, думки про суїцид, неможливість виконувати звичайні справи, алкоголізація. Проблеми в спілкуванні або небажання спілкуватися з іншими людьми також можуть бути наслідками психологічної травми. Але важливо розуміти, що всі описані симптоми можуть проявитися значно пізніше, через кілька місяців, й навіть півроку. Особливо це стосується проблем зі здоров'ям. Це слід враховувати і вчасно звертатися за допомогою фахівців.
Катерина Александровська для журналу "Добрые советы" червень 2014 року